Просимо вибачити за тимчасові технічні незручності, пов’язані з проведенням робіт по модернізації структури сайту.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” особа, що виявила бажання здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Порядок отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів визначається ліцензійними умовами, які встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Наразі такий порядок встановлено Ліцензійними умовами провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, затвердженими розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 року за № 25/8624 (з подальшими змінами та доповненнями, далі – Ліцензійні умови).

Вказані Ліцензійні умови передбачають подання трьох різних пакетів документів для трьох різних заявників – професійного адміністратора, компанії з управління активами та одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду.

Зазначення виду заявника передбачено в заяві про видачу ліцензії встановленого зразка. Помилкою деяких заявників є те, що у цій заяві вони просять надати їм ліцензію, наприклад, як компанії з управління активами. При цьому подають пакет документів професійного адміністратора, який передбачено пунктом 4.1 Ліцензійних умов, хоча для компаній з управління активами пунктом 4.3 передбачено подання додаткових документів.

Деякі заявники взагалі не вказують, в якості кого вони мають намір отримати ліцензію (як професійний адміністратор, компанія з управління активами чи одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду). Це також є невірним.

Найбільш поширені також порушення загальних вимог до документів, а саме: відповідно до пунктів 4.5, 4.6, 5.3 Ліцензійних умов, документи, що подаються до Держфінпослуг згідно з вимогами цих Ліцензійних умов, повинні бути викладені державною мовою. Документи на двох і більше сторінках мають бути пронумеровані, прошиті та засвідчені печаткою заявника. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом. Всі випадки подання документів, викладених іншими мовами, ніж українська, непрошитих та не зазначених в описі є порушенням вказаних вимог.

Особливу увагу слід звертати на відповідність назв документів, вказаних в описі, їх фактичним назвам. Зазначення недостовірної інформації в описі документів, або не зазначення кількості примірників та аркушів щодо кожного документа є також недопустимим.

Трапляються випадки, коли свідоцтво заявника про державну реєстрацію видано одним державним реєстратором, а його копія засвідчена іншим. Це неприпустимо, оскільки згідно з встановленими вимогами копія цього свідоцтва має бути засвідчена саме тим органом, який його видав, або нотаріально.

Копії, які хоче засвідчити сам заявник, мають бути засвідчені згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 „Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, а саме:

„5.27 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Приклад:

Згідно з оригіналом

Секретар Підпис Ініціал(и), прізвище

26.06.2001”.

В аудиторському висновку слід звертати увагу на наявність чи відсутність підтвердження факту формування резервного капіталу заявника, який вже здійснює діяльність з адміністрування. За загальним правилом, таке зазначення не є необхідним. Але якщо в аудиторському висновку заявника вказано, що резервний капітал заявника не сформовано, то це може бути підставою для відмови у видачі ліцензії згідно з пунктами 3.1, 5.8 Ліцензійних умов.

Також необхідно подавати саме оригінал аудиторського висновку щодо звітності, яка складена на останню звітну дату, що передує даті подання документів. Порушення цих вимог є неприпустимим.

Слід особливо зазначити, що відповідний аудитор має бути внесений до реєстру аудиторів, які мають право проводити перевірки фінансових установ. Цей реєстр ведеться Держфінпослуг. Трапляються випадки, коли строк дії сертифікату про внесення в реєстр такого аудитора на дату складання аудиторського висновку сплинув. В цьому випадку заяву про видачу ліцензії має бути залишено без розгляду.

Значну увагу слід звертати на документи інформаційної системи персонального обліку. Зазвичай в описі такої системи вказуються всі програмні засоби, які використовуються у системі. Але заявники не додають всіх належних ліцензій на програмні засоби, як це передбачено Ліцензійними умовами. Це є підставою для залишення заяви без розгляду.

Також слід врахувати, що Ліцензійні умови вимагають наявності ліцензії Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (далі - ДСТСЗІ), виданої заявнику на здійснення господарської діяльності з використання й експлуатації криптосистем і засобів криптографічного захисту, а також ліцензії ДСТСЗІ, виданої розробнику програмного продукту на здійснення господарської діяльності з розроблення, використання, експлуатації криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації та надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації. Дехто з заявників не звертає на це уваги і взагалі не отримує ліцензії ДСТЗІ. Це є порушенням Ліцензійних умов.

Слід особливо врахувати, що приписами частини другої та третьої статті 8 Закону України „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” встановлено, що інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Для створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.

При цьому відповідно до пункту 5.10 Вимог до технічного забезпечення та інформаційних систем для ведення персоніфікованого обліку учасників недержавного пенсійного фонду, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 №1101, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2004 за №855/9454, при використанні в інформаційній системі криптографічних засобів захисту вони повинні бути сертифіковані ДСТСЗІ СБУ.

Трапляються випадки, коли надаються сертифікати відповідності, які не відповідають вказаним вимогам. Або ж сертифікат надається, а відповідний засіб в інформаційній системі взагалі не використовується. Це є неприпустимим.

Внутрішнє положення про здійснення адміністрування пенсійних фондів заявника має відповідати вимогам пункту 3.3 Ліцензійних умов, зокрема, має містити:

1) організаційно-функціональну структуру юридичної особи, у тому числі представлену в графічному вигляді, а також її структурного підрозділу, який провадитиме діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів та вестиме персоніфікований облік учасників пенсійного фонду;

2) опис взаємодії структурних підрозділів адміністратора та організації внутрішнього контролю за виконанням завдань, що на них покладені;

3) вимоги до працівників адміністратора;

4) схему та порядок взаємодії адміністратора з іншими суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення в межах організаційно-функціональної структури адміністратора;

5) функціональну схему процесу адміністрування недержавного пенсійного фонду з розбивкою за функціями окремих підрозділів адміністратора;

6) порядок укладення пенсійних контрактів;

7) порядок укладення договорів про виплату пенсії на визначений строк;

8) порядок ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів;

9) порядок надання інформації учасникам пенсійних фондів;

10) порядок формування та використання резервного фонду, а також інвестування коштів резервного фонду;

11) порядок ведення реєстру осіб, які надають агентські послуги.

Всі зазначені приписи мають міститись у внутрішньому положенні, бути детально розкриті і відповідати вимогам законодавства. Наявність внутрішнього положення, яке не відповідає зазначеним вимогам, є підставою для залишення заяви без розгляду.

Інформація про засновників та пов‘язаних осіб має надаватись з урахуванням поняття „пов‘язана особа”, яке міститься в статті 1 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” і відповідно до якого:

пов'язана особа юридичної особи (далі - пов'язана особа):

юридична особа, що здійснює контроль за відповідною юридичною особою або контролюється відповідною юридичною особою, чи перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою (членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловіка (дружини) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи);

посадова особа відповідної юридичної особи, яка уповноважена виконувати від імені такої юридичної особи юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени сім'ї такої посадової особи.

Під здійсненням контролю в цьому Законі слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менш як 20 відсотків статутного капіталу юридичної особи, або управління найбільшою кількістю голосів у органі управління юридичної особи. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу юридичної особи (голосів у органі управління) визначається як загальний обсяг корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Інформацію про всіх зазначених вище осіб необхідно додавати до заяви про видачу ліцензії за встановленою формою.

В інформації про кваліфікованих працівників необхідно вказувати точні відомості і, в тому числі, дані кваліфікаційних свідоцтв зазначених осіб. Дуже поширеним серед компаній по управлінню активами є зазначення у цій інформації даних сертифікатів, які були видані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Це не відповідає вимогам додатків 1-3 Ліцензійних умов. Також у цій інформації необхідно зазначати, на підставі якого саме документа призначено відповідну особу, та з якої дати призначена особа.

Подані договори оренди нерухомого майна мають відповідати вимогам пункту 3.4 Ліцензійних умов щодо термінів дії (не менше 36 місяців на дату подання документів) та містити всі істотні умови, встановлені частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України. Подання договорів суборенди є неприпустимим.